- зужити
- —————————————————————————————зужи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зужити — див. зуживати … Український тлумачний словник
зужитий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зужити. 2) у знач. прикм.Використаний повністю, до кінця; який довго був у вжитку; старий. || Який утратив виразність унаслідок частого повторення; банальний, затертий (про слово, вираз, художній засіб і т … Український тлумачний словник